Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі
https://drive.google.com/file/d/0B9B4cPD06ZdlOWU5ZGNkUm1CTkE/view
Обстеження вчителем учнів, які навчаються індивідуально
https://drive.google.com/file/d/0B9B4cPD06ZdlOWU5ZGNkUm1CTkE/view
Обстеження вчителем учнів, які навчаються індивідуально
1. Знайомство з висновками та рекомендаціями ОПМПК.
2. Встановлення контакту з дитиною.
3. Вивчення пізнавальної діяльності дитини:
- уявлення дитини про себе та найближче оточення;
- здатність до узагальнень;папа
- розуміння змісту сюжетних картинок, серії картинок;
- розуміння змісту текстів (на слух, якщо дитина не читає);
- математичні уявлення, відповідність вікові, програмовим вимогам.
- здатність до узагальнень;папа
- розуміння змісту сюжетних картинок, серії картинок;
- розуміння змісту текстів (на слух, якщо дитина не читає);
- математичні уявлення, відповідність вікові, програмовим вимогам.
4. Мовленнєвий розвиток (логопедичне обстеження).
- усне мовлення;
- писемне мовлення.
5. Ознайомлення зі станом рухових функцій.
6. Увага.
7. Пам'ять.
8. Емоційно-вольова сфера дитини та діяльність дитини:
- контактність;
- відношення до обстеження;
- поведінка;
- діяльність (цілеспрямована, хаотична, критичність);
- працездатність;
- дрібна моторика;
- використання допомоги.
На підставі отриманих даних у вчителя складається уявлення про інтелектуальний розвиток учня. Вчитель відзначає найбільш дефектні та найбільш збережені функції, на які він буде опиратися в роботі.
Корекційна спрямованість індивідуального навчання
Кожен урок індивідуального навчання (вдома) повинен нести корекційну складову, яка спрямована на:
- Сенсорне виховання – стимуляцію орієнтувальної активності, уваги до предметів, явищ, розвиток органів почуттів.
- Ознайомлення з довкіллям.
- Розвиток сприйняття, пам'яті, уваги.
- Розвиток мислення.
- Розвиток мовлення.
- Збагачення словника.
- Формування предметної діяльності.
- Корекцію індивідуальних прогалин в знаннях.
- Формування особистісних якостей дитини.
Починається урок з психологічної підготовки (3-4 хвилини), під час якої дитині можуть бути запропоновані ігри на розвиток уваги,логічного мислення, дихання, тощо. Після цього починається, перевірка домашнього завдання, подача нового матеріалу, закріплення матеріалу. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка. Для дітей 1-2 класів та дітей з вадами мови під час уроку читання фізхвилинка може бути замінена артикуляційною гімнастикою. На уроках письма – пальчиковою гімнастикою. Фізхвилинка для дітей з ДЦП триває 5 хвилин. Вправи для фізкультхвилинки дітям з ДЦП бажано підібрати з інструктором ЛФК.
Тривалість уроку в підготовчому класі 30 хвилин, в 1 та 2 класах – 35 хвилин, в 3-9 (12) класах по 40 хвилин. У дітей з порушенням психологічного розвитку, а ще в більшій мірі у дітей з легкою розумовою відсталістю, відзначається несформованість всіх операцій мовленнєвої діяльності: слабкість мотивації, програмування мови, контроль за мовленням. Порушення мовленнєвого розвитку носять системний характер, вони різноманітні, стійкі, важко піддаються корекції. У дітей з розумовою відсталістю зустрічаються всі форми розладів мовлення, такі ж, як і у нормальних дітей (дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія, заїкання, дислексія, дисграфія та ін). Порушені всі компоненти мови: фонетико-фонематична сторона, лексико-граматична. Для дітей з легкою розумовою відсталістю характерно те, що активний і пасивний словник майже не відрізняються. У дітей з ППР (ЗПР) пасивний словник значно більший за активний. У дітей як з ЛРВ, так і з ППР відмічається порушення як усного, так і писемного мовлення. Порушення звуковимови базується на недостатньому рівні розвитку артикуляційної моторики. Таким чином, відзначається тісний взаємозв'язок в розвитку мови та мислення.
Дитина з будь-якою формою порушення мовленнєвої діяльності спочатку повинна оволодіти рідною мовою, як засобом спілкування, а вже потім – як засобом мислення. Враховуючи ці особливості мовлення, кожне індивідуальне заняття повинно мати корекційну направленість по його розвитку. Так, в початкових класах на уроках читання рекомендується проводити артикуляційну гімнастику наряду з вправами по розвитку загальної та дрібної моторики.
На кожному уроці проводиться робота по уточненню та збагаченню словника: пояснити значення прочитаного слова, знайти відповідне зображення до цього слова на картинці, співвіднести прочитане слово з оточуючими предметами, скласти речення, тощо. Фонетико-фонематичні недоліки можуть призвести до замін звуків та букв при читанні та письмі, тому необхідна тривала робота по розвитку фонематичного сприймання та формуванню звукового аналізу. Формування звукового аналізу проводиться з опорою на наочність: графічні схеми слова, речення, з використанням фішок, схем. Спочатку виділяємо звук зі слова, знаходимо його місце, а вже потім – визначаємо послідовність звуків у слові.
- Розвиток мислення.
- Розвиток мовлення.
- Збагачення словника.
- Формування предметної діяльності.
- Корекцію індивідуальних прогалин в знаннях.
- Формування особистісних якостей дитини.
Починається урок з психологічної підготовки (3-4 хвилини), під час якої дитині можуть бути запропоновані ігри на розвиток уваги,логічного мислення, дихання, тощо. Після цього починається, перевірка домашнього завдання, подача нового матеріалу, закріплення матеріалу. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка. Для дітей 1-2 класів та дітей з вадами мови під час уроку читання фізхвилинка може бути замінена артикуляційною гімнастикою. На уроках письма – пальчиковою гімнастикою. Фізхвилинка для дітей з ДЦП триває 5 хвилин. Вправи для фізкультхвилинки дітям з ДЦП бажано підібрати з інструктором ЛФК.
Тривалість уроку в підготовчому класі 30 хвилин, в 1 та 2 класах – 35 хвилин, в 3-9 (12) класах по 40 хвилин. У дітей з порушенням психологічного розвитку, а ще в більшій мірі у дітей з легкою розумовою відсталістю, відзначається несформованість всіх операцій мовленнєвої діяльності: слабкість мотивації, програмування мови, контроль за мовленням. Порушення мовленнєвого розвитку носять системний характер, вони різноманітні, стійкі, важко піддаються корекції. У дітей з розумовою відсталістю зустрічаються всі форми розладів мовлення, такі ж, як і у нормальних дітей (дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія, заїкання, дислексія, дисграфія та ін). Порушені всі компоненти мови: фонетико-фонематична сторона, лексико-граматична. Для дітей з легкою розумовою відсталістю характерно те, що активний і пасивний словник майже не відрізняються. У дітей з ППР (ЗПР) пасивний словник значно більший за активний. У дітей як з ЛРВ, так і з ППР відмічається порушення як усного, так і писемного мовлення. Порушення звуковимови базується на недостатньому рівні розвитку артикуляційної моторики. Таким чином, відзначається тісний взаємозв'язок в розвитку мови та мислення.
Дитина з будь-якою формою порушення мовленнєвої діяльності спочатку повинна оволодіти рідною мовою, як засобом спілкування, а вже потім – як засобом мислення. Враховуючи ці особливості мовлення, кожне індивідуальне заняття повинно мати корекційну направленість по його розвитку. Так, в початкових класах на уроках читання рекомендується проводити артикуляційну гімнастику наряду з вправами по розвитку загальної та дрібної моторики.
На кожному уроці проводиться робота по уточненню та збагаченню словника: пояснити значення прочитаного слова, знайти відповідне зображення до цього слова на картинці, співвіднести прочитане слово з оточуючими предметами, скласти речення, тощо. Фонетико-фонематичні недоліки можуть призвести до замін звуків та букв при читанні та письмі, тому необхідна тривала робота по розвитку фонематичного сприймання та формуванню звукового аналізу. Формування звукового аналізу проводиться з опорою на наочність: графічні схеми слова, речення, з використанням фішок, схем. Спочатку виділяємо звук зі слова, знаходимо його місце, а вже потім – визначаємо послідовність звуків у слові.
На протязі всього періоду навчання вдома дітей з розумовою відсталістю (в меншій мірі – дітей з ППР), проводиться робота по уточненню граматичної сторони мовлення та розвитку зв'язного мовлення. Перевірка розуміння прочитаного повинна починатися на рівні слова, а вже потім – речення, тексту.
Вимоги до психолого-педагогічної характеристики учня
1. Прізвище, ім’я та по батькові дитини.Вимоги до психолого-педагогічної характеристики учня
2. Дата народження.
3. Яку школу, клас відвідує дитина, за якою програмою навчається.
4. Засвоєння програми загальноосвітньої школи по всім розділам (докладно описати засвоєння математичних знань):
- прямий та зворотній рахунок;
- числовий ряд, склад числа, компоненти арифметичних дій;
- лічильні операції в межах …, з переходом через десяток;
- розуміння та розв’язування задач в … дії;
- описати граматичні здібності дитини, відмітити характер помилок (незнання правил, знання, але невміння їх застосовувати, помилки дисграфічного характеру);
- відмітити особливості читання (знання букв, уміння зливати у склади, вільно читати, уміння переказувати, розуміння прочитаного та прихованого змісту);
- стан словникового запасу, звуковимови, фонематичного слуху, зв’язного мовлення.
5. Розвиток уваги, пам’яті, мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне).
7. Як будуються відносини з дитячим колективом, вчителями.
8. Характер дитини, особливості, інтереси:
- відношення до доручень, суспільних обов’язків, трудової діяльності;
- самообслуговування, охайність.
9. Відношення батьків до виховання дитини:
- взаємовідносини у сім’ї.
10. Методи педагогічного впливу на дитину.
Необхідно вказати дату
Характеристику слід завірити підписом вчителя та печаткою школи
Колупаєва А.А., Савчук Л.О. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання. (методичний посібник місить рекомендації щодо складання конспекту уроку асистента вчителя с.132)
Комментариев нет:
Отправить комментарий